злий

зла, зле.

1) Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, зло́го, ч.; зла, зло́ї, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь. || Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про хижаків, зміїв і т. ін.). || Який виражає злість, злобу.

••

Злі язики́ — люди, які поширюють плітки; наклепники.

2) Викликаний, пройнятий злістю, злорадством, недоброзичливістю. || В якому виявляється жорстокість, нещадність. Злі вчинки.

3) Який завдав надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий. Злий біль. Зла журба.

4) Поганий, несприятливий (про час). || Нещасливий, злиденний. || Який містить або несе людям зло; згубний.

5) Який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий.

6) розм. Шкідливий, отруйний. Зле сі́м'я.